І знову про головне: чи варто страхуватися чи… і так пронесе?

Скільки існує pojištění, стільки точаться дебати в суспільстві: а чи варто взагалі страхуватися? Адже ще невідомо, чи станеться, чи не станеться страховий випадок, а гроші на страховий платіж страховикові у будь-якому разі треба віддати! Та й нема де правди діти: людям взагалі притаманне бажання якомога подалі відганяти від себе різні погані думки, мовляв, якісь негаразди в житті, звісно, можуть трапитися, але – у будь-якому випадку не зі мною! Спрацьовує певний захисний механізм: навіщо думати про погане, навіщо притягувати до себе увесь цей негатив? Отже, й страховий поліс в розумінні декого річ абсолютно непотрібна, такий собі зайвий «папірець», за який до того ж треба ще й заплатити…

Втім, якої б думки ви не були стосовно доцільності pojištění взагалі та автоpojištění чи pojištění майна зокрема, життя часто-густо змушує не просто змінювати свою точку зору, а й платити за власні необачність, легковажність та безпечність. І платити дорого. Принаймні, набагато дорожче, аніж коштував би страховий поліс.



Tento příběh se stal minulou noc ve městě Lyman (dříve Red Liman) v Doněcké oblasti. Řidič terénního vozu Volkswagen Toureg sjel v závratné rychlosti ze silnice a s železným sloupem a nárazníkem „na palubu“ vrazil do jednopatrové administrativní budovy, v níž mimo jiné sídlila kancelář pojišťovací skupiny TAS, která jako jediná tuto nehodu přežila.
Власне, лише цегляна стіна й змогла зупинити цього ошаленілого доморощеного шумахера. Зазначимо, що удар був надпотужним: фактично весь фасад будинку в результаті наїзду авто було зруйновано вщент.



То що маємо у сухому залишку? Автомобіль, що вже не підлягає ремонту, зруйнована будівля (чи то її будуть реставрувати-ремонтувати, чи дешевше буде просто знести та побудувати на цьому місці новий будинок, наразі невідомо, але ризик обвалу даху існує) і колосальний збиток, який доведеться відшкодувати… Але хто його відшкодовуватиме? І тут, власне, «вишенька на тортику»: жодного страхового договору горе-водій не мав. Ба більше, не мав навіть поліса «автоцивілки», обов’язковість оформлення якого закріплена законом! Примітно, що й власник офісного центру також свого часу не подбав про страховий захист свого майна, хоча, звісно, представники SG "TAS", яка орендувала в нього приміщення під свій офіс, неодноразово пропонували йому vydat pojistná smlouva. Але, поки він відмахувався, брав час на роздуми тощо, сталося те, що сталося…

Jediné, co může být na tomto příběhu šťastné, je to, že i přes rozsah nehody řidič přežil a momentálně leží v nemocnici. Naštěstí nebyli zraněni ani další lidé – událost se naštěstí stala v noci a na ulici nebyli žádní chodci ani zaměstnanci v kancelářích.

Otázka náhrady škody však zůstává otevřená. Je totiž jasné, že náklady na obnovu skutečně zničené stavby budou mírně řečeno nemalé. A pokud k tomu přidáte náhradu škod nájemníkům, jejichž majetek byl také poškozen v důsledku nehody, vyjde to číslo prostě kosmické. A to nemluvě o benefitu, který nedostali v důsledku nucené přestávky v práci a mnoha dalších výdajů... Navíc je tu ještě rozbité auto. Ale to už je jiný příběh...
А от що робити власникові будинку прямо зараз? Де шукати гроші? Як відновлювати будівлю? І головне питання: невже це все коштує тих пари тисяч гривень, які б він витратив на pojištění свого майна, а натомість оперативно отримав би відшкодування всіх збитків та гроші на реконструкцію/відновлення будівлі?



Давайте просто порахуємо. Pojištění majetku (квартири, приватного будинку, офісу тощо) на один – три мільйони гривень обійдеться в 1000 – 3000 грн на рік. Тобто від 80 до 250 грн на місяць. Погодьтесь, за сучасними цінами це, можна сказати, символічні гроші. І це – за повноцінний захист того, у що ви вкладали душу і гроші, можливо, впродовж всього життя! Так ось, за ці символічні гроші в разі pojistná událost (а це може бути будь що: пожежа, стихійне лихо, пограбування тощо) ви отримаєте гроші, які дозволять швидко відновити все втрачене – аж до 1000000 – 3000000 грн! А тепер порахуйте, скільки років вам знадобиться, щоб накопичити той мільйон чи, тим більше, 3 мільйони, відкладаючи щомісяця по 80 грн? Понад тисячу! Власне, це і є відповідь на питання: чи дорого або ні коштує поліс? Чи варто його купувати, щоб захистити свою квартиру, будинок, машину чи інше майно? Невже ваш спокій і ваше житло вартістю один-три мільйони гривень не коштують ті 80 грн або навіть 250 грн на місяць?

Opravdu stojí za to za takových podmínek věnovat pozornost notoricky známému psychologickému obrannému mechanismu, který člověka nutí nemyslet na možné potíže, které se v životě mohou stát? Nebo je možná lepší se pro každý případ chránit předem? V životě se totiž může stát cokoliv – i to, na co nechceme myslet. A i když víme, že se něco může stát, stále se snažíme žít náhodně. Psychologové si tento jev vysvětlují tak, že nás tak náš mozek chrání před stresem a starostmi, jako by nám říkal: "Neboj! To se ti rozhodně nestane!". Samozřejmě jde o sebeklam. Když ale nastanou vážné problémy, rozhodně není jednodušší uvědomit si, že šlo o sebeklam.
Наочний приклад – курці. Щодня, беручи чергову пачку сигарет, вони бачать розміщений там напис «Куріння вбиває» і страшні картинки ракових пухлин. І при цьому спокійно дістають сигарету і закурюють… Звісно, вони не могли не звернути увагу на жахаючий дизайн цієї пачки, але ж на рівні підсвідомості захисний механізм їх «переконує»: «Це все неправда, тебе це точно не стосується, з тобою все буде гаразд!». Але ж ми знаємо, що шкідливість куріння це – факт! Саме усвідомлення цього спонукає завзятих курців кидати палити чи, принаймні, почати думати про це. До речі, в тій самій Європі, де до здоров’я звикли ставитися більш дбайливо, аніж в нас, є вже країни, де попит на сигарети наразі майже знизився до нуля. Саме – завдяки усвідомленню громадянами наслідків паління.

Totéž platí pro další možné potíže, které se mohou v životě stát. Máme tedy žít v sebeklamu a zahánět nepříjemné myšlenky, nebo je lepší si to jednou spočítat, přijít na problém, vyřešit ho a klidně spát? Co je lepší zvolit: spolehlivou ochranu od slušného pojistitele nebo iluzorní, iluzorní: "Nic se mi nestane"?

Samozřejmě je to do jisté míry řečnická otázka... Ale odpověď na ni jistě známe, ale jak na ni odpovíte? Jste si stále jisti, že se vám nic nestane, protože, jak ukazuje praxe, i když za jízdy nepijete, pečlivě dodržujete všechny normy, zákony a pravidla civilizované společnosti, jste extrémně opatrní a obezřetní, no, navzdory tomu všemu si stále nemůžete být stoprocentně jisti, že se vám nebo vašemu majetku nic nestane, protože prostě nemůžete vědět, kdo bude v jednu chvíli vedle vás. Je to nešťastné, ale je to fakt. Takže závěry si udělejte sami...